вівторок, 31 березня 2020 р.

Як організувати інклюзивне навчання в школі


– Чи можна замінити асистента вчителя, якщо немає співпраці з батьками дитини з ООП, контакту з дитиною? Дитина закривається, не сприймає допомоги асистента, не хоче йти до школи.
Асистент вчителя не працює сам із дитиною з ООП. Він – частина великої команди, до якої входять: класний керівник, учитель-предметник (у старшій школі), член адміністрації школи, вузькі спеціалісти (вчителі-дефектологи, логопеди, психологи, вчителі-реабілітологи).
Якщо асистент вчителя не знаходить контакту з дитиною, то перші, до кого він має звернутися, – її батьки. Адже ніхто не знає свою дитину так, як її мама чи тато. Вони знають сильні сторони дитини, що її турбує, як підібрати ключики, що не завжди можна побачити у школі.
Не думайте, що батьки стоять по іншу сторону. Вони – рівноправні члени освітнього процесу, і потрібно прислухатися до їхньої думки.
Якщо ж контакту немає ні з батьками, ні з дитиною, то можливий варіант, що асистента вчителя змінюють. Асистент вчителя, хоч це і педагог із вищою освітою, – теж людина, яка має свій характер, свої особливості.
Ми, наприклад, можемо поміняти асистентів між класами, бо в нас 20 інклюзивних класів у закладі освіти. Таким способом намагаємося знайти якнайкращі шляхи для співпраці і для того, щоб надати якісні освітні послуги дітям.
– Чи можна розділити ставку асистента вчителя на двох учителів?
Ставка асистента вчителя – 25 годин на тиждень. Розділити її можливо. Якщо дві людини будуть працювати почергово, то й оплата буде ділитись.
Проте потрібно дивитися, чи це буде зручно для дитини. Адже діти звикають до дорослих. Особливо діти з інтелектуальними порушеннями. Не завжди вони готові працювати з кількома різними асистентами.
– Чи правомірно брати асистента вчителя за строковим договором на рік і так щороку?
Наше законодавство цього не забороняє. У нашій школі ми теж це практикуємо. Чому? Ми не можемо передбачити наперед, скільки потрібно ставок асистента вчителя в подальшому. Якщо взяти цю людину на постійне місце роботи, навіть через рік може постати питання, що ми не маємо можливості забезпечити їй місце роботи.
Якщо ж ми не плануємо залишати працівника на наступний навчальний рік і хочемо закінчити строковий договір, то, згідно з трудовим законодавством, ми повинні попередити людину за два місяці, щоб вона могла знайти нову роботу.
– Працюю вихователем групи подовженого дня на пів ставки. Наповнюваність групи – 30 учнів 1-5 класів, з них четверо – на інклюзивній формі навчання. Двоє першокласників, двоє навчаються в 2 класі. Асистента немає. Керівництво пояснює це тим, що на групі подовженого дня не відбувається навчального процесу. Наскільки це правомірно?
Якщо дитина перебуває на інклюзивній формі навчання, то вона має право також і перебувати на групі подовженого дня. Відмова неправомірна. Ви маєте право звернутися до органів управління освітою, щоб задовольнити цю потребу.
Асистент вчителя, який працює із класом та має тижневе навантаження 25 годин, не може працювати ще й на групі подовженого дня. Для цього законодавство передбачає асистента вихователя.
Нещодавно затвердили Порядок створення груп подовженого дня в державних і комунальних закладах загальної середньої освіти (наказ МОН №677 від 25 червня 2018 року). Пункт 7 цього порядку вказує, що діти з ООП мають право перебувати на групі подовженого дня. Там сказано, що особистісно-орієнтоване спрямування освітнього процесу для дитини з тяжкими порушеннями, а також із порушеннями інтелектуального розвитку в інклюзивній групі продовженого дня забезпечує асистент вихователя.
Тобто, асистент вихователя передбачається не для всіх дітей, як зрозуміло з цього пункту. Оскільки є можливість ввести цю ставку в штат закладу загальної середньої освіти, вам потрібно звертатися до органів управління освіти, щоб вам допомогли в цьому питанні.
– У 1 класі буде навчатися дитина з тяжкими порушеннями мовлення. Як складати календарні плани?
Коли дитина з ООП приходить до школи і її батьки починають розмову, що їй потрібен додатковий супровід команди, то один із перших, хто має включитися, – учитель. Якщо це початкова школа, то вчитель початкових класів. Чому? Тому що діти, які мають ООП, навчаються за іншими навчальними програмами, ніж решта класу.
Якщо це дитина з тяжкими порушеннями мовлення, то я рекомендую зайти на сайт МОН. Там є типові програми для всіх класів для всіх типів ООП. Користуючись цією навчальною програмою, потрібно скоригувати свої навчальну діяльність і календарне планування. Це повинен зробити безпосередньо вчитель.
Якщо ми говоримо старшу школу, де є вчителі-предметники, кожен учитель, який працює в інклюзивному класі, має перед початком викладання ознайомитися з особливостями класу, знайти програму для свого предмету і узгодити календарне планування зі спеціальною програмою.
– Чи входять години додаткових корекційних занять у години індивідуального навчального плану дитини на інклюзивному навчанні?
Індивідуальний навчальний план – це перелік освітніх дисциплін, де вказано, скільки навчальних годин на тиждень повинна відвідати дитина. До навчального плану входять корекційні години. Єдине, на чому я хочу наголосити, – корекційно-розвиткові години, як і уроки фізкультури, не входять у гранично допустиме навантаження на учня.
– Скільки годин на тиждень слід відводити на корекційно-розвиткові заняття в інклюзивному класі?
Корекційно-розвиткові заняття визначаються не під клас, а під дитину. Вона проходить обстеження в ІРЦ, де їй дають витяг. У ньому прописано, скільки годин корекційно-розвиткових занять і яких саме дитина повинна мати протягом тижня.
Про рекомендовану кількість можна прочитати і в постанові Кабміну від 9 серпня 2017 року №588. У ній указано, що дітям, які мають порушення опорно-рухового апарату, затримку психічного розвитку, порушення слуху, зору, легкі інтелектуальні порушення рекомендується від 3-х до 5-ти корекційно-розвиткових занять на тиждень.
Дітям незрячим, з порушенням слуху, з тяжкими порушеннями мовлення, розладами аутистичного спектру, з комплексними складними порушеннями  від 5-ти до 8-ми. А от щодо конкретної дитини ви прочитаєте у витягу ІРЦ.
– Яке граничне тижневе навантаження може бути в дитини з ООП (тяжке порушення мовлення)?
Воно прописано в навчальних планах, що містяться в типових освітніх програмах для спеціальних шкіл. Крім того, що ми опираємося на порушення здоров’я дитини, ми ще повинні знати, в якому вона класі. Чим дитина молодша, тим гранично допустиме тижневе навантаження нижче.
– Як узгодити індивідуальний план дитини з ООП із розкладом класу, в якому вона навчається? Наприклад, у дитини з легким інтелектуальним порушенням 8 годин трудового навчання, а в класу тільки одна. Хто і як проводить інші 7 годин?
Багато нюансів організації інклюзивного навчання у школі ще не прописані в законодавстві. Саме це питання ще потребує доопрацювання. Чому? Коли адміністратор школи (найчастіше заступник директора) складає навчальний план для дітей з ООП, він бере два навчальних плани – для закладів загальної середньої освіти і для спеціальних шкіл. Тоді він складає для дитини її індивідуальний навчальний план, який буде відрізнятися і від того, і від того.
Дуже добре, якщо збігається кількість годин, наприклад, української мови, математики, музичного та образотворчого мистецтв. Але є питання, коли кількість годин різна. Якщо наприклад, усі вивчають всесвітню історію двічі на тиждень, а дітям із затримкою психічного розвитку пропонується тільки один раз, постає питання, чим дитина буде зайнята, коли весь клас вивчає історію?
Як із цієї ситуації виходимо ми? Якщо кількість годин на тиждень більша у спеціальній програмі, дитина відвідує рівно стільки уроків, скільки відвідує весь клас. Тому що, аби покрити цю різницю, ми не маємо спеціаліста і джерел фінансування. Учитель може провести ці додаткових 6 уроків, але їх ніхто не оплатить. Тому ми мусимо зменшувати ці години.
Коли ж у дитини з ОПП менше уроків із певного предмету, то в розкладі з’являються пробіли. У них ми вставляємо корекційно-розвиткові заняття. Тобто дитина отримує корекційно-розвиткові послуги не після уроків, а під час – коли весь клас зайнятий іншим предметом.
– Чи можна дитині, яка перебуває на інклюзивному навчанні і має витяг ІРЦ, де прописано навчання за спеціальною програмою, навчатися за програмою для закладу загальної середньої освіти?
Ні, не можна, тому що ця програма суттєво відрізняється. Можуть бути інші навчальні дисципліни, інша кількість. Навіть якщо дисципліни такі самі, за змістом вони будуть відрізнятися.
– Чи може директор школи коригувати ІПР?
Це документ, який складається колективно. У нього немає єдиного автора. Над індивідуальною програмою розвитку дитини працюють усі спеціалісти, які залучені до роботи з нею: вчителі-предметники, асистенти вчителя, корекційні педагоги, вчителі-дефектологи, вчителі-реабілітологи, психологи, соціальні педагоги тощо.
Директор школи або заступник – також члени цієї команди, вони мають право коригувати цей документ, якщо це необхідно, але це має бути рішення всієї команди супроводу.
– Як бути, якщо батьки наполягають на проведенні додаткових корекційно-розвиткових занять під час уроків. Дитина має 5-6 уроків плюс корекційні заняття, через що швидко стомлюється.
Корекційні заняття не входять у гранично допустиме навантаження. Переважно, якщо подивитися на навчальні плани закладів загальної середньої освіти, скомбіновані з типовими планами спеціальних закладів, вони не переступають тижневе навантаження. Але якщо дитина втомлюється, то батьки мають право відмовитись від корекційно-розвиткових занять, аби зменшити навантаження на дитину.
Якщо ж вони хочуть збільшити кількість корекційно-розвиткових занять, школа, на жаль, не має можливості оплачувати роботу цих спеціалістів. Якщо вони мають бажання одержати додаткові корекційні послуги, пропонуйте батькам звертатися в інші установи, які нададуть їм цю послугу (наприклад, в ІРЦ).
– Чи ми можемо організувати інклюзивне навчання посеред року?
Я чула хибну думку, що якщо батьки дітей з ООП не повідомили адміністрацію школи до 1-го вересня про те, що така дитина буде навчатися, то школа має право відмовити їй в інклюзивному навчанні, мотивуючи тим, що батьки не вклалися у строки.
Насправді це не так. Більшість дітей на інклюзивному навчанні одержали витяги ІРЦ не влітку, а посеред навчального року. У будь-який момент, коли дитина отримує цей документ, батьки можуть звернутися до школи з тим, що дитині потрібні супровід асистента вчителя, робота з учителем-дефектологом чи логопедом – і школа зобов’язана прийняти ці документи та організувати якнайшвидше всі умови.
– Чи можуть діти з ООП навчатися в 10-11-х інклюзивних класах?
У нашій школі третього ступеня щороку є 1-2 дитини, які мають ООП. Проте не всі учні можуть навчатися у школі 3-го ступеня на інклюзивній формі. Зокрема, це можуть бути діти з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату.
У наказі МОН №668 від 21.06.2018 року, яким затверджено типову освітню програму спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня для дітей з ООП і яким ми керуємось під час складання індивідуальних навчальних планів учнів з ООП 11-х класів, є навчальні плани лише для учнів сліпих та зі зниженим зором, глухих, зі зниженим слухом, з порушеннями опорно-рухового апарату.
Якщо подивитися на документацію, яка регламентує проходження ЗНО, то ви побачите, що для таких дітей створюються умови, щоб скласти його якомога краще і найзручнішим способом.
Якщо це діти з порушеннями слуху, то цього року вони будуть складати аудіювання з іноземної мови, прочитавши текст. Для дітей із порушеннями зору завдання передруковують шрифтом Брайля. Для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату (і не тільки) пропонується супровід у пункті тестування. Для них також за бажання продовжується тривалість виконання роботи на 30 хвилин. Якби ці діти не навчалися в старшій школі, то цього всього не було би.
– Працюю асистентом вчителя у 2 класі з двома дітьми з ООП (інтелектуальні порушення). Учителька каже, що ми з ними заважаємо на уроці, бо вони ще не знають усіх букв і рахують тільки в межах десяти, і то тільки за допомогою пальців чи паличок. А весь клас уже вільно читає і рахує в межах сотні. Учителька вимагає, щоб ми на уроках української мови, читання та письма і математики виходили в інший клас. Чи правомірно це? Як мені діяти в такій ситуації?
Те, що тут описано, – не інклюзивне навчання, а відокремлення дитини від класу. Суть інклюзивного навчання в тому, що дитина має право навчатися зі своїми однолітками у школі, що розташована в мікрорайоні її проживання. І школа повинна створити всі умови для цього.
Навчання з однолітками має на увазі те, що дитина перебуває на всіх уроках разом з усім класом, а вже вчитель, який викладає в цьому класі, повинен потурбуватися, щоб усі матеріали, вся інформація були або адаптованими, або модифікованими. Безпосередньо сам учитель відповідає за навчання всього класу і дітей з ООП зокрема.
Асистент вчителя – його помічник, який повинен допомогти адаптувати матеріали, має за необхідності допомогти розробити наочний матеріал. На уроці, використовуючи наочний матеріал, який вони виготовили разом, запропонувати дитині, можливо, не таке завдання, як виконує весь клас. Якщо діти з ООП рахують у межах десяти, а весь клас – у межах ста, значить вчителька повинна підготувати індивідуальні завдання для цих дітей, а асистент – виконає ці завдання з цими учнями, поки весь клас буде працювати з учителем.
Учителька, яка працює в цьому класі, не розуміє суті інклюзивного навчання. Тому я рекомендую звернутися насамперед до методичної літератури. Є багато методичних посібників, з яких можна поглибити свої знання. Наприклад, цейцей і цей.
– Де обліковуються проведені уроки і корекційно-розвиткові заняття в інклюзивному класі?
Інклюзивний клас – це такий самий клас, як і будь-який інший. Усі уроки, проведені в ньому, обліковуються у класному журналі. Проте виникає питання: що робити, якщо дитина має інтелектуальні порушення і тема її уроку відрізняється від теми всього класу. Ми у класних журналах записуємо теми тих уроків, які проводяться із класом. Чому? Якщо ми запишемо дві теми уроку в одну клітинку журналу – для економічної перевірки це буде означати, що ми провели два уроки, хоча урок був один.
Коли розробляли Положення про організацію інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти, яке активно обговорювалося в травні цього року, порушувалося питання обліку уроків і корекційно-розвиткових занять в інклюзивних класах. Адже на сьогодні не існує єдиної форми цього журналу, кожна школа, яка проводить корекційно-розвиткові заняття, сама виготовляє цей журнал або бере інший журнал і перерозподіляє його.
Нам представники міністерства освіти і науки обіцяли, що в новому Положенні, яке, ми сподіваємося, буде скоро, будуть нові зразки журналів і журнали для обліку корекційно-розвиткових занять. Зараз у нашій школі ми заводимо окремі журнали для занять, які проводяться за кошти освітньої субвенції, і окремо для тих, що проводять спеціалісти, які входять у штат школи.
– Скільки коштів виділяється на дитину на рік для придбання засобів корекції?
Кошти, передбачені освітньою субвенцією для підтримки інклюзивної освіти, виділяються один раз на календарний рік. Для закладів загальної середньої освіти у 2020 році вони становлять 21,3 тисячі гривень на одну дитину з ООП на рік. З них 30% - на оснащення, 70% - на корекційно-розвиткові заняття.
Щодо самих корекційних засобів, які можна придбати: ви не можете купити будь-що, що вам сподобалося, а тільки те, що є в обов’язковому переліку. Перелік затверджений наказом МОН №414 від 23 квітня 2018 року.
– Чи отримує заступник директора, який опікується інклюзивною освітою, доплату?
На законодавчому рівні такий заступник доплату не отримує. Тобто він працює на загальних підставах і виконує всі організаційні питання без додаткової оплати. Це не завжди справедливо, адже у школах, де дітей на інклюзивній формі навчання мало – це не таке велике навантаження на адміністратора. У великих школах, наприклад, як наша, де 43 дитини з ООП, це означає 43 індивідуальних розклади, 43 ІПР, 43 помножити на 3 засідання команд супроводу дитини і багато інших нюансів.
Ми про це неодноразово запитували представників МОН – це питання зараз на доопрацюванні.
– Як правильно нараховувати надбавку вчителю за роботу в інклюзивному класі, якщо у класі 30 дітей і з них одна з ООП? Згідно із законодавством, є поділ на групи учнів на іноземну, українську мови та інформатику. Чи правомірно виплачувати доплату обом вчителям, якщо дитина лише в одній групі? Якщо дитина з ООП не відвідує години іноземної мови, чи правомірно виплачувати доплату вчителю іноземної мови?
Цю доплату регулює постанова Кабміну від 25 серпня 2004 року №1096. У ній вказано, що за роботу в інклюзивних класах або у групах у закладах дошкільної освіти, закладах загальної середньої освіти, у закладах профтех і вищої освіти встановлюється надбавка у граничному розмірі 20%. Це максимальний розмір, але він може бути і 5%, 10% чи 15%. Це залежить від того, як ваш засновник виплачує зарплатню, скільки коштів він має.
Доплату встановлюють педагогічним працівникам та помічникам вихователів тільки за години роботи у цих групах. Тобто, якщо дитина з ООП не відвідує урок іноземної мови, а весь клас відвідує, то вчитель не має права на цю надбавку. Тому що він безпосередньо з цією дитиною не працює.
Так само, якщо цей клас ділиться на дві групи під час вивчення певних предметів, то доплату 20% одержує той учитель, у групі якого ця дитина. Адже ця доплата – фінансове зацікавлення вчителя в тому, що він створює, адаптує календарне планування, продумує план уроку, виготовляє наочні посібники для уроку..
– Чи можна учня 3-го інклюзивного класу, який не засвоїв свою ІПР, бо відстає в розвитку на 2 роки, переводити до 4 класу?
Команда, яка працює з дитиною, має зустрічатися принаймні тричі протягом навчального року, щоб обговорити ІПР. Перший раз – на початку навчального року, коли документ створюється, другий – у кінці першого семестру на канікулах перед початком другого і третій раз – у кінці навчального року.
Якщо ж ви бачите, що дитина не засвоює того, що для неї планувалося, не може виконати всіх завдань, які потрібно, засідання команди супроводу можна робити частіше, за потребою, і коригувати ІПР – тобто змінювати цілі, завдання, не дивлячись на те, наскільки років відстає дитина від своїх однокласників із нормотиповим розвитком.
Але водночас є документ, згідно з яким ми можемо залишити дитину ще раз навчатися в тому ж класі. Це постанова Кабміну №585 від 23 квітня 2003 року (зі змінами та доповненнями). У ній сказано, що для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних класах у закладах загальної середньої освіти, тривалість здобуття початкової і базової середньої освіти, тобто з 1 до 4 класу і з 5 до 9, може бути продовжена на 1 рік на кожному з рівнів освіти з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії дитини. Рішення про продовження затверджується наказом керівника закладу освіти на підставі рішення команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП.
Тобто ІПР бажано переглядати частіше, ніж тричі на рік, якщо ви бачите, що є проблема. Якщо дитина не засвоїла запланованого матеріалу і ви вважаєте за потрібне залишити її на повторний курс, то це правомірно – це рішення ви можете узгодити з батьками.
– Дитині з ООП призначили 2 години з дефектологом, а такого немає навіть за сумісництвом. Хто має право виконувати ці обов’язки і чи потрібна заміна?
Якщо у вас мало дітей з ООП, то, звісно, дефектолога у закладі освіти не буде, але ці корекційно-розвиткові заняття повністю може провести психолог. Тому що психолог переважно є в кожній школі. Якщо ж і психолога немає, потрібно звернутися до ІРЦ, за яким дитина закріплена територіально, – там є такий спеціаліст, і він буде надавати цю освітню послугу, поки він не з’явиться у школі.
Запросити спеціаліста можна і з приватної організації. З ним складається угода про співпрацю, у кінці кожного місяця заповнюється акт виконаних робіт, згідно з яким і оплачується робота. Зразки цих документів є в додатках до постанови Кабміну від 14 лютого 2017 р. № 88 “Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами”.
– У школі 4 дітей на інклюзивній формі навчання за висновками ІРЦ. Діти потребують 15 годин корекційно-розвиткових занять з логопедом і дефектологом. Залучених спеціалістів на таку кількість годин немає. Чи має право школа взяти у штат логопеда та на яку ставку – на 0,5 чи на цілу? І чи має цей спеціаліст працювати з іншими дітьми у школі?
Це питання прописано в наказі МОН №90 від 1 лютого 2018 року. Там сказано, що у школах, в яких навчання дітей з особливими освітніми потребами організоване в інклюзивних класах, для проведення корекційно-розвиткових занять, що визначені індивідуальною програмою розвитку, можуть вводитись посади вчителів-дефектологів (вчителя-логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога, олігофренопедагога) за наявності навантаження не менше ніж 9 навчальних годин на тиждень, виходячи з норми на ставку 18 навчальних годин на тиждень.
Тобто, починаючи від кількості пів ставки ви можете спеціаліста брати необхідного спеціаліста на роботу. Єдине – цей спеціаліст передбачений для роботи з дітьми з ООП. На скільки його брати – на пів ставки чи на цілу? Не обов’язково брати так, ви можете його тарифікувати цими ж 15-ма годинами, що у вас є, і проводити людині оплату.
– Я працюю практичним психологом у закладі освіти, у мене одна ставка, 40-годинний робочий тиждень. За цивільно-правовою угодою проводжу 4 години корекційно-розвиткових занять з учнями з ООП. Як мені правильно скласти графік роботи практичного психолога закладу?
Корекційно-розвиткові заняття проводить не тільки вчитель-дефектолог, але й може проводити практичний психолог, який є у школі. Практичний психолог при тому, що має 40-годинний робочий тиждень, має право на рік проводити 240 годин інших занять. Це передбачає Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, яка була затверджена ще у 1993 році.
Те, що ви проводите 4 заняття на тиждень у свій робочий час, не означає, що ви повинні продовжувати свій робочий день на ці 4 години. Тому складайте графік так, як вам зручно для роботи.
– Чи має складати ІПР на всіх дітей на педагогічному патронажі? Чи створюється для дітей на патронажі команда психолого-педагогічного супроводу? Якщо ні, хто складає ІПР?
Індивідуальна форма навчання тому і називається індивідуальною, що відрізняється від інклюзивної. Для дітей на індивідуальній формі навчання не складають ІПР. У них є індивідуальний навчальний план із переліком своїх дисциплін. У нього входять також і корекційно-розвиткові заняття.
– Якщо дитина взагалі не розмовляє, не розуміє і не виконує команд щодо підготовки до уроку тощо, чи може вона бути на інклюзивному навчанні?
Наше законодавство не визначає жодних перешкод, щоб діти перебували на інклюзивній формі навчання. А те, як вона буде працювати у класі, залежить від того, як адміністратори закладу освіти організують цю роботу. Якщо дитина настільки складна, то, звісно, краще, щоб у класі був асистент дитини – людина, яка не входить до штату працівників школи. Вона не отримує зарплатню від школи, але батьки дитини можуть запросити будь-кого, можуть і самі бути асистентом дитини.
Також це і питання часу – наскільки швидко ця дитина навчиться готуватися до уроків, сприймати команди. Значить, першими цілями такої дитини будуть не освітні, а адаптація в соціумі.
– Де можна знайти точний перелік документації, потрібної для асистента вчителя? Бажано з прикладами оформлення.
Типового переліку, затвердженого МОН чи іншою установою, не існує, але асистенти вчителів мають вести певну документацію. У нашій школі ми робимо так: із того, що вони записують кожного дня, ми роздрукували бланки, підшили їх в один журнал, і асистенти вчителя мають індивідуальний журнал.
Перелік пропоную такий:
1.    Графік роботи асистента вчителя.
2.    Розклад уроків та корекційно-розвиткових занять учнів з ООП, що навчаються у ввіреному йому класі.
3.    Індивідуальні програми розвитку учнів з ООП.
4.    Щоденний план роботи асистента вчителя.
5.    Портфліо учнів з ООП.
– На який час дається асистент вчителя?
Асистент вчителя закріплений за інклюзивним класом. Він працює у класі доти, поки в ньому є діти з ООП.
– Що робити, якщо дитина має ознаки розладу аутистичного спектру, але батьки проти додаткового обстеження і налаштовані агресивно?
Потрібно пам’ятати, що головне слово – все-таки за батьками. Якщо батьки мають бажання пройти обстеження в ІРЦ і одержати витяг, то вони це роблять. Якщо вони цього не хочуть, то змусити ви їх не можете.
Але ви можете з ними провести інформаційну кампанію. Ви можете їм пояснити, що інклюзивна форма навчання – це не погано, це не нав’язування ярликів, а тільки допомога їхній дитині, щоб вона розвивалася краще.
– У журнал обліку робочого часу записують тільки уроки, на яких є асистент вчителя, чи всі інші форми роботи: співпраця з учителями, методична робота тощо?
У журнал ми записуємо всі види роботи: і консультування батьків, і методичну роботу, і співпрацю з учителями. Єдине – все-таки максимум часу має бути відведений на супровід дітей під час уроків.
Що я маю на увазі? Тижневе навантаження асистента вчителя – 25 годин на тиждень. У початковій школі тижневе навантаження дитини – менше, ніж 25 годин. Тому виникає питання, що буде робити асистент вчителя в інші, наприклад, дві чи три години. Ці 2-3 години – це методична робота, співпраця з учителем, планування уроків на наступні дні, співпраця з батьками, і він може записати це в журнал.
У школі 2-3 ступенів тижневе навантаження на дітей досить велике. Тобто тут, навпаки, у нашій школі ми намагаємося, щоб 25 годин асистент вчителя супроводжував дитину в класі, а вже методичну роботу і все інше в них не входять.
– Через який час із дитини можуть зняти інклюзію?
Інклюзивне навчання починається тоді, коли у школи є витяг ІРЦ (чи може бути навіть витяг ПМПК). Якщо цей витяг безстроковий, тобто там не написано, до якої дати він діє, значить він буде чинним до того часу, поки дитина навчатиметься у школі. Якщо ж у витязі прописано строки – до кінця такого-то навчального року або на такий-то період, тоді інклюзивне навчання буде діяти той період часу, який там прописано.
– Чи може дитина із затримкою психічного розвитку відвідувати уроки іноземної мови в своєму класі?
Може. Крім того, що може, – ще й повинна. Просто там кількість годин іноземної мови зменшена. У класі – три, а в таких дітей – дві години на тиждень. Проте я притримуюсь такої думки: якщо батьки хочуть, щоб дитина відвідувала всі три уроки і не вбачають у цьому перевантаження дитини, чому б ні? У такому випадку потрібно написати заяву на ім’я директора з проханням, щоб дитина відвідувала додатковий урок.



Немає коментарів:

Дописати коментар