Методичні рекомендації щодо організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в закладах освіти у 2021/2022 навчальному році

 

Методичні рекомендації

щодо організації інклюзивного навчання дітей

з особливими освітніми потребами

в закладах освіти у 2021/2022 навчальному році

Завідувачка відділу

«Ресурсний центр підтримки

інклюзивної освіти»

Маслій В.П.

 

На виконання доручення Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля від 19.01.2021 № 34910/0/1-21 щодо особливостей організації навчання у закладах освіти в 2021/2022 навчальному році з урахуванням можливих загроз, пов’язаних з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Міністерство освіти і науки України надає в межах компетенції інформацію щодо пропонованих варіантів (сценаріїв) організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах поширення коронавірусної хвороби COVID-19 у 2021/2022 навчальному році (Лист МОН від 1/10-3101 від 23.07.2021 “Щодо особливостей організації навчання”).

Інклюзивне навчання є способом організації освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, яке організовується за інституційною (денною або вечірньою) формою здобуття освіти та передбачає включення дитини з особливими освітніми потребами до освітнього процесу спільно з іншими учнями класу.

Інклюзивний клас — це клас у закладі загальної середньої освіти, в якому серед інших учнів навчаються одна, дві або три особи з особливими освітніми потребами. При цьому особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для таких дітей забезпечується шляхом створення для кожного учня індивідуальної програми розвитку, адаптації або модифікації навчального матеріалу, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, забезпечення учня спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку.

Організація інклюзивного навчання з наданням психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Постанови КМУ від 21 липня 2021 р. №765 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» та Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (зі змінами).

Порядком організації інклюзивного навчання визначено, за якими освітніми програмами, підручниками, методичними підходами організовується навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі, надані рекомендації щодо складання розкладу уроків для дітей з особливими освітніми потребами.

 

Директор є однією з ключових сторін, які мають забезпечити рівний доступ до освіти всім учням школи. Адаптація освітнього середовища та організація навчального процесу, створення ресурсної кімнати, робота команди психолого-педагогічного супроводу, інклюзія як складова стратегії школи – усе це з-поміж завдань керівника закладу освіти. Директору також важливо залучати батьків до ухвалення рішень щодо навчання їхніх дітей, враховувати їхню думку для визначення цілей і завдань на навчальний рік, в ухваленні рішень про майбутні напрями роботи з дитиною після завершення навчального року.

Щоб організувати якісне інклюзивне навчання, директору варто дотримуватись такого алгоритму:

1)  вивчення документів дітей з ООП, які бажають навчатись у школі;

2)  вивчення нормативно-правової бази та організаційно-методичного забезпечення інклюзивного навчання;

3)  оцінка можливостей закладу для організації навчання особи з особливими освітніми потребами;

4)  погодження з управлінням освіти організації навчання в інклюзивному класі, подання необхідної документації. Розв’язання питання фінансування нових посад;

5)  створення нормативно-правового та методичного забезпечення впровадження інклюзивної освіти на рівні закладу освіти;

6)  створення команди психолого-педагогічного супроводу;

7)  розподіл обов’язків між членами команди, ознайомлення з посадовими інструкціями асистентів вчителів;

8)  складання індивідуальної програми розвитку;

9)  складання індивідуального навчального плану та індивідуальних навчальних програм;

10)  адаптація освітнього середовища до потреб дитини;

11)  оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП;

12)  моніторинг якості інклюзивного навчання.

Докладніше про кожен з етапів цього алгоритму – на сайті Державної служби якості освіти.

          Державна служба якості освіти презентувала друге видання «Абетка для директора» — збірки порад, створеної з метою підтримати директорів шкіл у розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Докладніше: (https://sqe.gov.ua/abetka-dlya-dyrektora-2021/)

Абетка доповнена практичним досвідом директорів шкіл, які зробили перші кроки у розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти (інклюзивної освіти), а також враховує зміни у законодавстві та результати інституційних аудитів, проведених Державною службою якості освіти протягом 2020-2021 років.

Інклюзивно-ресурсний центр є установою, що утворюється з метою забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи (далі - комплексна оцінка) та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.

Чітка гармонізована співпраця між сторонами: ІРЦ – батьки – школа є чи не найважливішим чинником, який зможе суттєво посилити якість інклюзивного навчання в школах України.

На виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року Кабінетом Міністрів України схвалено рішення щодо удосконалення роботи інклюзивно-ресурсних центрів. 

Документом визначено зміни (які наразі доопрацьовуються) до Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою КМУ від 12 липня 2017 р. № 545, а саме:

·     передбачено створення філій інклюзивно-ресурсних центрів та мобільних інклюзивно-ресурсних центрів;

·     усунено норми щодо нижньої межі віку дитини для проведення комплексної оцінки потреб. Якщо раніше центри опікувались дітьми віком від 2 до 18 років, то відтепер звертатися до них зможуть батьки дітей від народження, а також молоді люди віком від 18 років, якщо в них виникають особливі освітні потреби;

·     уточнено завдання ІРЦ. Зокрема, усунено норми, які призводили до дублювання функцій з надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг у закладах освіти;

·     встановлено, що до штатного розпису інклюзивно-ресурсного центру запроваджуються додаткові посади фахівців (консультантів) із розрахунку 0,5 ставки на кожну додаткову тисячу дитячого населення, яке проживає на території відповідної територіальної громади;

·     підвищено статус фахівців ІРЦ. Тепер вони матимуть статус фахівців ІРЦ (консультантів).  Пропонується встановити керівнику (директору) інклюзивно-ресурсного центру, завідувачу філії інклюзивно-ресурсного центру 16-й тарифний розряд, фахівцю (консультанту) інклюзивно-ресурсного центру – 15-й тарифний розряд (на сьогодні встановлені 14-й та 15-й тарифні розряди відповідно);

·     усунено норму щодо 18 годин педагогічного навантаження, водночас забезпечено обов’язкове виконання основних  функцій та завдань ІРЦ  для забезпечення права на освіти осіб з особливими освітніми потребами;

·     встановлені з 1 січня 2022 року педагогічним працівникам інклюзивно-ресурсних центрів надбавки у фіксованому розмірі не менше 25% посадового окладу;

·     встановлено тривалість робочого тижня педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру до 36 годин на тиждень (зараз 40 годин) та скасовано норму щодо педагогічного навантаження – 18 годин на тиждень.

Також посилено вимоги щодо дотримання безбар'єрності приміщень та будівель ІРЦ.

 

Відповідно до Наказу МОН від 27 травня 2021 року № 588 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 05 серпня 2016 року № 944», оновлено Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи.

Згідно з Положенням клас-комплект об’єднує учнів різних років навчання (класів), у тому числі осіб з особливими освітніми потребами, котрі здобувають початкову освіту відповідно до освітньої програми, яка враховує особливості організації навчання таких учнів.

Гранична наповнюваність класів-комплектів становить не менше 5 та не більше 12 осіб.

Освітній процес у таких класах може організовуватися одним або кількома вчителями, у тому числі вчителями-предметниками. Можуть використовуватися технології дистанційного навчання. Навчальні заняття в класах-комплектах за можливості проводяться з одного предмета, з інтегрованим змістом навчального матеріалу. 

Утворення з’єднаних класів не є обов’язковим. Рішення про це ухвалює школа.

Під час створення таких класів обов’язково мають враховуватися освітні потреби учнів, у тому числі особливі освітні потреби, і можливість школи забезпечити освітній процес для учнів різних років навчання на належному рівні.

Утворення класів-комплектів дозволяє дітям навчатися в найбільш наближеній школі, на денній формі, тобто в постійній взаємодії з учителем. Для дітей з особливими освітніми потребами, які проживають у сільській місцевості, це особливо важливо, оскільки лише на денній формі вони можуть отримати корекційно-розвиткові заняття, працювати з асистентом. 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»  залежно від епідемічної ситуації в регіоні може бути встановлений рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. У зв’язку, з цим надаємо рекомендації педагогам, які працюватимуть з особами з особливими освітніми потребами у період карантину:

1)     організувати дистанційне навчання учнів за допомогою платформ та сервісів для дистанційного навчання відповідно до календарно-тематичного планування предметів.

2)   за потреби – ущільнити кількість годин на опанування поточних і наступних тем.

3)   завдання для дітей з особливими освітніми потребами потрібно добирати відповідно до індивідуальних особливостей здобувача освіти, враховуючи особливість освітніх потреб – згідно з індивідуальною програмою розвитку, звертати увагу на обсяг і складність запропонованих вправ. З огляду на те, що діти з особливими освітніми потребами потребують додаткової підтримки та створення спеціального середовища, дуже важливо долучати до процесу батьків, яким педагоги повинні надати рекомендації, щодо використання спеціальних засобів, форм і методів виконання тих чи інших завдань.

4)   дистанційне навчання має майже такий комплекс заходів, як і денна форма навчання. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання в період карантину під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації.

5)   Для організації дистанційного навчання використовувати:

·      навчальну та методичну літературу для навчання дітей з особливими освітніми потребами, зазначену в «Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України», розміщеному на офіційних сайтах МОН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»;

·     різні освітні вебресурси та онлайн-платформи, мультимедійні матеріали, навчальні відеофільми, відео- та аудіозаписи лекцій, семінарів тощо; інтерактивні вправи та ін. Для реалізації поставлених завдань та цілей вчителям та асистентам вчителів інклюзивних класів слід проаналізувати індивідуальну програму розвитку дитини, календарно-тематичне планування, визначити теми для вивчення у дистанційному режимі.

·      Організовуючи дистанційне навчання для осіб з особливими освітніми потребами, варто пам’ятати, що форму, обсяг, структуру, зміст завдань вчителі обирають на власний розсуд використовуючи різноманітні методи і прийоми навчання. Учителі інклюзивних класів та їх асистенти, згідно з розкладом уроків (занять), складають завдання, які мають виконати учні. Учителі повинні вести індивідуальні плани роботи під час карантину, де обов’язково вказувати на роботу з дітьми з ООП. Завдання, матеріали до уроків, роз’яснення щодо виконання завдань (вправ) обов’язково повинні містити помітку «інклюзивне навчання». Наприклад, для здійснення обміну навчальними матеріалами можуть застосовуватися будь-які пристрої та інструменти, зокрема мобільний телефон, за допомогою якого можна організувати спільноту в соціальних мережах, мобільних додатках. Запис тем та оцінювання результатів навчання учнів фіксуються вчителем (у зручний для нього спосіб – на електронних, паперових чи інших наявних носіях), а у подальшому будуть занесені до відповідних сторінок класного журналу. Якщо технічні можливості не дозволяють провести оцінювання навчальних досягнень учнів дистанційно, рекомендовано відтермінувати його проведення до завершення епідеміологічної ситуації. В такому випадку всі роботи учнів зберігаються в учнівському «Портфоліо».

·     Навчальні досягнення кожної дитини можуть бути доступними лише для її батьків або законних представників. У період карантину асистент вчителя дистанційно працює спільно з командою супроводу дитини з ООП, розробляє індивідуальні завдання для дитини відповідно до її потреб, виконує організаційно-методичну роботу. Пам’ятаємо, що діяльність дитини з особливими освітніми потребами оцінюється не лише з позиції набутих знань, а насамперед – з позиції прогресивного розвитку.

·     Отже, для успішної реалізації дистанційного навчання надзвичайно важливим є: залучення батьків до освітнього процесу, консультування їх щодо особливостей виконання запропонованих завдань, повторення та актуалізація раніше вивченого матеріалу, урахування індивідуальної працездатності дитини відповідно до стану її здоров’я, моніторинг динаміки втомлюваності, дотримання охоронного режиму, позитивні емоції педагогів та батьків.

 

Зміни в організації життя дитини потребують адаптаційного періоду, який може тривати від декількох тижнів до місяця. Для дітей з особливими освітніми потребами ця адаптація проходить іще складніше.

    Асистент вчителя бере активну участь у підготовці до уроку (виготовлення презентації, дидактичних ігор в PowerPoint, підбір текстів для аудіовикладання, картинок та схем для унаочнення матеріалу).

Провідною концепцією в системі педагогічної реабілітації дітей з комплексними порушеннями є модель «крок за кроком», яка полягає в можливості навчанню дитини певним навичкам саме в тому віці й саме в тому об’ємі. Час, протягом якого дитина з особливими освітніми проблемами може концентрувати увагу – 5-7 хвилин, в кращому випадку – до 15 хвилин.   

Слід пам’ятати, що для дітей з комплексними порушеннями в розвитку, неможливо однозначно окреслити послідовність здобуття ними окремих умінь. Так, жодна з існуючих шкал розвитку не є достатньо вдала, оскільки розвиток таких дітей в окремих сферах не є гармонійним і не відбувається за стандартним зразком.

Дидактичні засоби повинні бути безпечними і естетичними. Вони добираються відповідно до віку, щоби не інфантилізувати учнів і бути суттєвим елементом формування їх особистості, надавати їм оптимальну кількість різноманітних сенсорних збудників, давати можливість самостійного застосування і здобування досвіду.

Найважливіші вказівки при добиранні предметів дає сам учень: важливі його реакції, настрої під час ознайомлення з новою річчю, можливість бути виконавцем, зацікавлення наслідками користування предметом.

Будь-яке завдання повинно викликати позитивні емоції та бажання його виконувати. Варто обов’язково включати в роботу коригування порушень у розвитку емоційно-особистісної сфери (релаксаційні вправи для міміки обличчя, драматизації, читання за ролями).

Асистент вчителя, працюючи в умовах використання технологій дистанційного навчання, забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу:  

·     організовує спільно з учителем/ями освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання;

·     забезпечує комунікацію закладу освіти та батьків (інших законних представників дитини) з метою організації навчання учнів з особливими освітніми потребами;

·     координує дистанційне навчання з батьками (іншими законними представниками) дитини, у тому числі завчасно попереджає про зміни розкладу, необхідні навчально-дидактичні матеріали тощо;

·     здійснює підготовку матеріалів для дистанційного навчання для учнів з особливими освітніми потребами, у тому числі консультує батьків щодо їх використання;

·     забезпечує підготовку індивідуальних завдань та адаптацію їх до використання в умовах дистанційного навчання;

·     забезпечує індивідуалізацію технологій дистанційного навчання з урахуванням особливих освітніх потреб, у тому числі обирає відповідні інструменти, консультує батьків щодо технічних особливостей їх використання з учнями з особливими освітніми потребами;

·     асистує вчителю під час проведення дистанційних занять.

Асистент вчителя в межах свого педагогічного навантаження не надає (не проводить) корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги (заняття), не надає консультацій та завдань замість вчителя-логопеда, практичного психолога чи інших фахівців. Асистент учителя не розробляє самостійно індивідуальну програму розвитку, не здійснює направлення батьків (інших законних представників) до вузьких спеціалістів, не змінює самостійно освітню траєкторію учня.

Учні з особливими освітніми потребами не мають залишатися в ресурсній кімнаті чи інших навчальних приміщеннях закладів освіти без нагляду педагогічних працівників. Тому під час освітнього процесу, у випадку потреби, асистент вчителя здійснює супровід дитини до ресурсної кімнати.

 

Відповідно до законодавства в освітньому процесі соціальні потреби учнів з особливими освітніми потребами забезпечуються асистентом учня - соціальним робітником, одним із батьків учня або уповноваженою ними особою.

Звертаємо увагу, що асистент учня не є педагогічним працівником та не призначається на посаду керівником закладу освіти, а лише може бути допущений ним до освітнього процесу відповідно до діючого законодавства.

Асистент учня (дитини) відповідно до Примірного положення про команду супроводу залучається до складу команди супроводу дитини та має сприяти досягненню визначених командою супроводу цілей розвитку у питаннях соціальної адаптації, комунікації та соціально-побутової орієнтації.

Звертаємо увагу, що асистент вчителя та асистент учня (дитини) виконують різні функції та мають різні обов’язки.

 

Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» за підтримки Інституту педагогіки НАПН України розроблені Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти та примірні зразки свідоцтва досягнень учня/учениці 1(2) класу і свідоцтва досягнень учня/учениці 3(4) класу, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813 і пропонуються для впровадження в освітню практику з 1 вересня 2021 року.

Документ може бути використаним закладами загальної середньої освіти в практичній діяльності цілісно, а також може слугувати основою для розроблення закладом загальної середньої освіти власної системи оцінювання результатів навчання учня/учениці.

З повною версією Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813, можна ознайомитись за покликанням: https://bit.ly/3kmmkoy

Відновлення корекційно-розвиткової роботи у 2021/2022 навчальному році має розпочатися з аналізу динаміки розвитку дитини, вивчення сильних сторін та позитивних змін, що є основою розроблення плану корекційно-розвиткової роботи як складової індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами.

У разі встановлення «червоного» рівня епідемічної небезпеки надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами може здійснюватися шляхом використання дистанційних технологій. Графік проведення корекційно-розвиткових занять затверджується керівником закладу освіти.

Оплата за проведені дистанційно на умовах цивільно-правових договорів корекційно-розвиткові заняття здійснюється у разі наявності підписаного акту виконаних робіт. Факт надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг шляхом використання дистанційних технологій в умовах карантину можуть підтвердити батьки дитини з особливими освітніми потребами.

Якщо особа з особливими освітніми потребами з певних причин переходить з інституційної на індивідуальну форму здобуття освіти, клас, до складу якого входить така дитина, не вважається інклюзивним.

 

Індивідуальна форма здобуття освіти (педагогічний патронаж) організовується, зокрема, для осіб з особливими освітніми потребами, які, відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, за станом здоров’я не можуть здобувати освіту за денною формою.

Порядок організації здобуття загальної середньої освіти за індивідуальною формою регламентується Положенням про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2019 р. за № 852/33823 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 7 розділу І Положення керівник закладу освіти, в якому організовано індивідуальну форму здобуття освіти, забезпечує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти шляхом розроблення індивідуальних навчальних планів та індивідуальних програм розвитку (для осіб з особливими освітніми потребами).

Кількість навчальних годин для особи з особливими освітніми потребами, яка здобуває освіту за індивідуальною формою, більша, ніж передбачено для учнів, які не мають особливих освітніх потреб, оскільки години тижневого навантаження, визначені у пункті 3 розділу V Положення, включають години корекційно-розвиткових занять. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE33823.html

 

Організація інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти

Упровадження диференційованого підходу до забезпечення підтримки дітей з особливими освітніми потребами (ООП), затвердження нової форми індивідуальної програми розвитку та визначення рівнів підтримки в освітньому процесі дітей під час інклюзивного навчання. Ці зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти» сьогодні, 28 липня 2021 року.

Зміни спрямовані на індивідуалізацію освітнього процесу для дошкільнят з особливими освітніми потребами та допомогу в підтримці кожної дитини у відповідності до її потреб.

З-поміж змін – запроваджено 5 рівнів підтримки: від труднощів І ступеня прояву (незначні чи поодинокі) у дітей, яким надаватиметься підтримка першого рівня (визначається та надається у закладі освіти), до труднощів V, найтяжчого ступеня прояву, тобто дітям надаватиметься підтримка другого-п’ятого рівня (визначається фахівцями ІРЦ та зазначається у Висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини).

Як і в попередній редакції постанови, кількість дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах має становити не більше трьох осіб. Проте кількість дітей з ООП тепер визначається за рівнями підтримки: 

·     не більше однієї дитини, яка потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;

·     не більше двох дітей, які потребують третього рівня підтримки; 

·     не більше трьох дітей, які потребують другого рівня підтримки.

Якщо інформація про рівень підтримки, якої потребує дитина, не міститься у висновку ІРЦ, то вона розподіляється у групу закладу дошкільної освіти відповідно до рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу та складності порушень.

Для дошкільнят, труднощі у яких було виявлено під час навчання в закладі дошкільної освіти (їх помітив уважний вихователь, вони незначні і заклад може докласти власних зусиль для їх подолання), за рішенням закладу освіти може надаватись підтримка першого рівня. Для цього за письмовою заявою батьків керівник дитсадка утворює команду психолого-педагогічного супроводу, яка визначає обсяг такої підтримки. Якщо ж зусиль закладу буде недостатньо і дитині потрібна буде спеціальна допомога, заклад рекомендуватиме батькам звернутись до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.

Для всіх дітей з особливими освітніми потребами, незалежно від визначеного рівня підтримки, команда психолого-педагогічного супроводу складає індивідуальну програму розвитку, а для тих дошкільнят, які цього потребують, – індивідуальний навчальний план. Зазначимо, що діти з ООП здобувають дошкільну освіту відповідно до державного стандарту дошкільної освіти як і всі діти, проте за допомогою найбільш прийнятних методів, що враховують їхні потреби та можливості.

Міністерством освіти і науки України підготовлено рекомендації щодо створення плану роботи закладу дошкільної освіти на рік (Лист МОН від 07 липня 2021 р. № 1/9-344).